Бути обізнаним – вибір кожного

Щороку, 1 грудня вся світова спільнота відзначає міжнародний день боротьби з ВІЛ/СНІД. Це, в першу чергу, можливість для прояву солідарності з мільйонами людей, які сьогодні живуть з ВІЛ та СНІДом, і для того, щоб згадати мільйони людей, які вже померли від цієї страшної хвороби.


Основні факти про вірус імунодефіциту людини (ВІЛ):

  1. ВІЛ залишається однією з основних проблем суспільної охорони здоров’я;
  2. 69% всіх людей з ВІЛ мешкає в країнах Африки;
  3. ВІЛ − інфекцію можна діагностувати за допомогою тестів крові, які виявляють наявність чи відсутність антитіл до вірусу;
  4. ліків, що виліковують від ВІЛ – інфекції немає, але завдяки ефективному лікуванню антиретровірусними препаратами вірус можна контролювати  і люди з ВІЛ можуть вести звичний спосіб життя.

Вірус імунодефіциту людини руйнує та послаблює функцію імунних клітин, тому в інфікованих осіб поступово розвивається імунодефіцит. Найбільш пізньою стадією ВІЛ – інфекції є СНІД (синдром набутого імуно - дефіциту), який може розвинутись через 2 – 15 років.
Ознаки та симптоми захворювання:
Впродовж перших декількох місяців люди з ВІЛ, зазвичай найбільш заразні, але багато з них дізнаються про свій інфекційний статус лише на пізніх стадіях. Протягом перших тижнів після інфікування у людей може не бути ніяких симптомів або розвивається грипоподібний стан, включаючи лихоманку, головний біль, висип або біль у горлі.

 

Передача інфекції:
ВІЛ передається через різні рідини організму інфікованих людей: кров, грудне молоко, сперма, піхвові виділення. Люди не можуть інфікуватись при звичайних повсякденних (побутових) контактах, таких як поцілунки, обійми, стискання рук або при вживанні продуктів харчування та води.
Фактори поведінки і умови, які підвищують ризик інфікування людей ВІЛ, наступні:

  1. безладне статеве життя;
  2. наявність іншої інфекції, яка передається через статеві шляхи, таких як сифіліс, герпес, хламідіоз, гонорея;
  3. спільне користування зараженими голками, шприцями, іншими ін’єкційними пристроями при використанні ін’єкційних наркотиків;
  4. неубезпечені ін’єкції, переливання крові, інші процедури, які включають нестерильні розрізи та проколювання;
  5. випадкові травми від уколу голкою, в тому числі серед медичних працівників закладів охорони здоров’я

Основні напрямки профілактики ВІЛ – інфекції:

    • безпечна статева поведінка, лікування хвороб, що передаються статевим шляхом;
    • повна відмова від вживання наркотиків;
    • забезпечення асептичних умов роботи в медичній практиці;
    • ведення здорового способу життя.

     

 

НАВІГАЦІЯ